Торт «Мармуровий» — вишуканий торт на свято
Найдорожчий і найскладніший торт у каталозі. Основа — дакуаз на мигдальному борошні, усередині малиновий і сирний прошарки, зовні мус із білого й молочного шоколаду з мармуровим візерунком.
Який він на смак
Дакуаз дає легкий хрускіт і мигдальний смак, сирний прошарок — вершкову густину, малина — різку кислинку. Мус із двох шоколадів обгортає все це м'якою солодкістю. Смак багатошаровий: він змінюється від першого дотику до післясмаку.
На яке свято підійде
Весілля, заручини, ювілеї, річниці, урочисті вечері та події, де торт виносять окремо. Мармуровий візерунок добре виглядає на подачі й на фото, тому його беруть туди, де десерт має бути центром столу.
Вага і порції
Цілий торт — 2 кг, це 12 порцій приблизно по 155 г. Один із найбільших у каталозі — вистачає на дванадцять гостей.
Як замовити у Харкові
Ціна цілого торта — 2160 грн, шматочка — 180 грн. Торт готується під вашу дату, замовлення — щонайменше за два дні. Доставка по Харкову або самовивіз.
Увага: у складі мигдальне борошно — попередьте нас, якщо серед гостей можлива алергія на горіхи.
Історія дакуазу й мармурового візерунка
Під шаром мусу в цьому торті лежить дакуаз — горіхове безе, яке дало назву цілому жанру французьких десертів.
Місто, яке стало назвою
Слово dacquoise означає «та, що з Дакса» — невеликого міста на південному заході Франції, у Гасконі. Дакс століттями був курортом із термальними джерелами, і місцеві кондитери придумали для гостей десерт із мигдального безе, прошарованого кремом. З часом назва закріпилася не за конкретним тортом, а за самим типом коржа: збиті білки з меленим мигдалем або фундуком.
Чому дакуаз, а не бісквіт
Різниця принципова. Бісквіт тримається на борошні й швидко вбирає вологу з крему, через що м'якшає. Дакуаз майже не має борошна — у ньому мигдаль і білок, тому він довше лишається хрустким і не розкисає під мусом. Саме тому сучасні мусові торти будують переважно на ньому.
Звідки мармуровий малюнок
Мармурування прийшло в кондитерську з палітурної справи: у Європі XVII–XVIII століть так фарбували папір для книжкових форзаців — краплі фарби по поверхні розтягували гребінцем. Кондитери запозичили і прийом, і назву. У десертах він працює так само: два кольори глазурі або мусу наносять поруч і протягують, не змішуючи до однорідності — тому візерунок кожного разу унікальний.