Торт «Наполеон» на будь-яке свято
Наполеон не потребує реклами: його або люблять з дитинства, або закохуються з першого шматочка. Ми готуємо його без спрощень — тісто розкочуємо тонко, кожен корж випікаємо окремо, а потім даємо торту вистоятися, щоб коржі встигли просочитися кремом. Саме тому справжній «Наполеон» неможливо зробити за годину, і саме тому він виходить м'яким, а не сухим.
Який він на смак
Основа — найтонші коржі й багато молочного крему з ніжною, шовковою текстурою. Крем радше вершковий, ніж солодкий, тому торт не набридає навіть після другого шматочка. У класичному «Наполеоні» немає ані алкоголю, ані яскравої кислинки: смак м'який і зрозумілий, його спокійно їдять і діти, і старші гості.
На яке свято підійде
Це універсальний торт для столу, за яким збираються різні покоління. Його замовляють на день народження та ювілей, на річницю весілля, на випускний і хрестини, до новорічного та різдвяного столу, на 8 Березня, для корпоративу в офісі й просто до недільної вечері. Коли смаки гостей наперед невідомі, класика — найбезпечніший вибір.
Скільки важить і на скільки гостей
Цілий торт — 1,7 кг, це 8 повноцінних порцій приблизно по 200 г. На компанію з шести-восьми осіб вистачає із запасом; на десять-дванадцять гостей краще взяти два торти або доповнити стіл тістечками. Якщо спершу хочеться скуштувати, у наших кав'ярнях «Наполеон» продається шматочками.
Як замовити «Наполеон» у Харкові
Ціна цілого торта — 760 грн, шматочка — 95 грн. Торт готується під вашу дату, тому оформлюйте замовлення щонайменше за два дні. Доступні доставка по Харкову та самовивіз із наших кав'ярень. Оплатити можна карткою онлайн або при отриманні.
Історія торта «Наполеон»
Попри ім'я, торт не французький — принаймні не в тому вигляді, у якому його знають у нас. Його основа, листкове тісто з кремом, відома у Франції як «мільфей», тобто «тисяча листків»: рецепти таких тортів трапляються у французьких кухарських книгах ще у XVII столітті, а канонічного вигляду десерту надав на початку XIX століття Марі-Антуан Карем.
Звідки взялася назва
Найпоширеніша версія веде до 1912 року, коли в Російській імперії широко відзначали сторіччя перемоги над Наполеоном. До ювілею кондитери випікали маленькі тістечка з листкового тіста, нарізані трикутником — формою вони нагадували знамениту двокутку французького імператора. Назва прижилася й швидко перейшла на великий торт.
Є й друга версія, суто мовна: у Франції існувало тістечко «наполітен», тобто неаполітанське, і в чужій вимові «наполітен» поступово перетворився на «наполеон». Обидві історії документовані, і жодна остаточно не перемогла.
Як він став домашньою класикою
У XX столітті «Наполеон» перетворився з ресторанного десерту на головний домашній торт: коржі пекли на всю родину, крем варили у каструлі, а торт обов'язково лишали на ніч у холодильнику — просочуватися. Саме звідти звичка вважати, що вчорашній «Наполеон» смачніший за свіжий. Ми користуємося тим самим принципом, тільки в кондитерському цеху.